Є імена, що звучать красиво, гордо, сучасно — але коли справа доходить до хрещення, виникає пауза. Так трапляється з ім’ям Діана. Ви могли вибирати його довго, вкладати особистий зміст, уявляти, як звучить воно в голосі доньки. А потім — священник каже, що такого імені нема в церковному календарі.
І що тепер? Зрадити свій вибір? Чи є спосіб зберегти сенс і водночас дати дитині ім’я святого?
Звідки взялася Діана і чому її немає серед святих
Ім’я Діана має глибоке міфологічне коріння. У давньоримській культурі це була богиня полювання, природи та чистоти — аналог грецької Артеміди. Його значення — «божественна» або «небесна». Недивно, що це ім’я стало таким популярним серед дівчат, адже воно звучить і сильно, і ніжно водночас.
Але тут і криється причина, чому Діана не потрапила до списку православних імен: воно пов’язане з язичницькою богинею. А в церковному календарі — лише імена канонізованих святих. Тому хрестити дитину під іменем Діана в чистому вигляді не можна.
Яке церковне ім’я обрати при хрещенні
Найчастіше священники пропонують дві альтернативи: Анна або Дарія. Обидва ці імена вважають найближчими за звучанням або змістом.
У реальному житті це виглядає так: ви називаєте доньку Діаною в повсякденному спілкуванні, але в церковних документах, на хрещенні та під час молитви її ім’я — інше. Наприклад, у свідоцтві про хрещення буде «Анна», а вдома ви все одно говоритимете «Діана».
У моїх знайомих була саме така ситуація. Вони обрали ім’я Дарія, бо їм подобався його звук і сила. Але дитину в родині всі звали Діаною. І вже коли малеча підросла, сама почала вважати, що має «два обличчя»: світське й духовне.
Чим керуватись при виборі церковного імені
Тут усе просто: є дві стратегії. Перша — шукати схоже за звучанням, щоб не виникало відчуття відчуження між «офіційним» і «сімейним» ім’ям. Друга — звернути увагу на сенс і постать святого, чиє ім’я ви даєте.
Ім’я Анна означає «милість», «благодать» і належить матері Богородиці. Воно м’яке, ніжне й дуже поширене в святцях. Ім’я Дарія — з перської «сильна», «володарка», і теж має потужну духовну основу.
Обидва варіанти мають дати вашій дитині міцне духовне коріння. Якщо для вас важливо, щоб хрещене ім’я мало зміст — почитайте історії святих Анни й Дарії. Це може стати ще однією ниточкою зв’язку між вибором і вірою.
Коли святкувати іменини Діани?
Іменини — це не просто день народження, це день пам’яті святого, чиє ім’я носить людина. І якщо хрещення пройшло під іменем Анна, саме в день святої Анни ви й святкуєте.
Один мій колега розповідав: їхня донька знала, що в неї два дні — офіційний день народження і ще «Аннин день». Вони святкували його не з тортом, а з молитвою. Дитина з дитинства відчувала, що це не просто формальність, а частина її глибшої ідентичності.
Тож, навіть якщо в документах записано «Діана», церковна традиція — це про зв’язок, а не суперечність. Варто просто прийняти це як частину історії вашої родини.
Якщо ви ще не визначились…
Якщо ви ще не визначились…Запитайте себе, що для вас важливіше: зберегти звук і звучання у хрещенні, чи передати доньці духовну історію через ім’я святого? Не треба поспішати. І не треба соромитись запитувати священника — у більшості храмів вам підкажуть з повагою і терпінням.
А ще можна піти іншим шляхом. В одній родині, яку я знаю, батьки вирішили дати церковне ім’я окремо, не пов’язуючи його з Діаною. І так у дитини з’явився ще один символічний оберіг — мов два імені, що тримають з двох боків.
Ім’я Діана хоч і не входить до церковного календаря, але це не означає, що його не можна поєднати з духовною традицією. Ви маєте повне право залишити його для життя, а на хрещення обрати Анну чи Дарію — як символ віри й зв’язку зі святим.
Прислухайтесь до себе. До дитини. І до традиції — не як до правила, а як до спадку. І тоді ваш вибір буде не просто правильним — він буде щирим.
