Є теми, які ми звикли обходити мовчки. Хоча стосуються вони кожного. Як от звичайний туалет. Місце, де починається гігієна, гідність, здоров’я. Саме тому 19 листопада світ щороку відзначає Всесвітній день туалету. І це не жарт.
Уявіть: понад 4 мільярди людей досі не мають безпечного доступу до санітарії. Це не про комфорт. Це — про базові умови життя.
Як з’явився цей день і чому це не абсурд
Все почалося у Сінгапурі. У 2001 році активісти організували Всесвітню туалетну організацію. Вже наступного року відбулося перше символічне святкування. А у 2013 році ООН офіційно визнала 19 листопада як World Toilet Day.
Чому? Бо тема туалету — це не сором. Це щоденна потреба, яка впливає на життя мільярдів. Уявіть дівчат у школах без туалетів. Жінок, які змушені чекати до ночі, щоб справити потребу в полі. Малюків, які хворіють через антисанітарію.
Із цих реальних історій і виникла потреба говорити. Вголос.
Якщо ви цього ще не робили — спробуйте згадати, де ви були б без простого туалету. Це змінює перспективу.
Що насправді означає “туалетна криза”
Туалетна криза — не про незручність. Це про виживання. Щороку через брак гігієни помирають діти. Поширюються кишкові інфекції. Люди змушені вдаватися до відкритого випорожнення.
Уявіть село, де туалет — це яма з гілками. Дощ — і нечистоти потрапляють у воду. Люди п’ють її — і хворіють. Це не виняток, це щоденна реальність для мільйонів.
І тут не потрібна складна статистика. Достатньо одного факту: майже 500 000 дітей щороку вмирають через діарею, пов’язану з відсутністю належної санітарії.
Поговоріть про це вдома. З дітьми, з друзями. Це не табу. Це питання людяності.
Що робить світ, аби змінити ситуацію
Організації на кшталт UN-Water, ЮНІСЕФ, ВООЗ запускають проєкти з будівництва туалетів, освітніх кампаній, навчання. Деякі країни навіть впровадили національні програми.
У Бангладеш, наприклад, громади самі беруть участь у будівництві недорогих туалетів. У Кенії — запускають мобільні санітарні станції. А в Індії на державному рівні стимулювали людей не випорожнюватись просто неба.
Але цього недостатньо.
Якщо ви працюєте у школі, громаді чи бізнесі — подумайте, як підтримати цю тему. Навіть проста інфографіка в класі — це вже дія.
Давайте говорити і жартувати — але з повагою
Так, можна сміятися з назви. Можна згадати золотий унітаз з виставки або дивні туалети у горах Японії. Але навіть у цьому — меседж. Якщо людина має право на чистий, безпечний туалет — це вже ознака поваги до її гідності.
Цікаво, що середньостатистична людина проводить у туалеті понад 3 роки життя. А ще більше — жінки, бо на них часто лежить догляд за дітьми та літніми людьми.
Перевірте, чи є у вашому офісі або громадському місці доступний туалет. І чи зручно ним користуватися всім — не лише здоровим людям.
19 листопада — не просто дата в календарі
19 листопада — не просто дата в календаріЦей день — нагадування. Не лише урядам чи фондам. А й кожному з нас. Адже ми живемо в час, коли навіть базові речі треба відстоювати. І якщо ми мовчимо, проблема лишається.
Найпростіший спосіб долучитись — поширити інформацію. Написати пост. Поділитись статтею. Підняти тему в школі чи на роботі.
Ваш голос має значення. Бо мовчання — це комфорт лише для тих, у кого проблеми немає.
Іноді, щоби щось змінити, не потрібен грант або міністерство. Потрібне лише трохи небайдужості. І готовність не уникати тем, які здаються незручними.
Всесвітній день туалету — саме про це. Про повагу. Про гідність. Про нормальні умови життя для кожного.
Ми всі користуємось туалетом. Щодня. Тож, може, настав час говорити про це не соромлячись?
