Якщо ви хоч раз відкривали рамку з медом і вдихали цей запах — ви мене зрозумієте. У якийсь момент просто хочеться зробити свій вулик. Не тому, що немає де купити, а тому що є внутрішній азарт: зробити власноруч і бути впевненим у кожній дощечці. Це текст саме для таких — хто не боїться пилу, мірки і запаху дерева у майстерні.
Який вулик обрати для самостійного виготовлення
Найпростіше — почати з класики. Наприклад, вулик Дадана на 10 або 12 рамок. У нього зрозуміла конструкція, все легко вимірюється, а головне — є безліч креслень.
Хтось із знайомих бджолярів радив мені лежак — мовляв, простіший у догляді. Але коли я почав шукати креслення, зрозумів, що він займає більше місця і важче в транспортуванні.
Ще один варіант — вулик з колоди. Гарно, автентично, але складно. Якщо ви не тесля, краще відкласти цю ідею.
Можна зробити таблицю плюси-мінуси на аркуші — і просто вибрати, що ближче вам. А якщо не впевнені, — візьміть Дадана. Він не підведе.
Які матеріали потрібні
Які матеріали потрібніНайчастіше використовують суху сосну або липу. Дуб занадто важкий, а фанера — ненадійна. Якщо берете дерево з пилорами — перевіряйте вологість. У мене був випадок, коли зібраний корпус тріснув через два тижні — просто пересох.
Вам знадобиться:
дошки товщиною 25 мм
молоток, стамеска, пилка
шуруповерт і саморізи
столярний клей
рулетка, кутник
фальцювальне стамеско (за бажанням)
З інструментів — нічого екстраординарного. Все, що є в гаражі чи майстерні.
Розміри вулика: просто і зрозуміло
Не треба вигадувати. Є стандарт: рамка 435×300 мм, під неї будується корпус. Зазвичай:
висота корпусу — 310 мм
товщина стінки — 25 мм
внутрішня ширина корпусу — 375 мм
довжина — 470 мм
Це оптимальні розміри для Дадана. Але я раджу зробити паперовий шаблон — навіть з картону. Покласти туди рамку і переконатись, що все підходить.
Як зібрати вулик своїми руками — покроково
Цей етап — найцікавіший. Я зібрав перший вулик за два дні, без досвіду. Ось як це відбувалося:
Нарізав дошки згідно з кресленнями.
Обробив краї, щоб не було сколів.
Склав корпус — спочатку на струбцинах, потім скрутив.
Усередині зробив фальці для рамок.
Встановив дно — краще знімне.
Зробив вентиляційні отвори та льоток.
Зверху — дах, найпростіше з двосхилим профілем.
Все пофарбував водостійкою фарбою зовні.
Один практичний момент — залиште отвори під вентиляцію. Багато хто забуває, а потім у вулику сиро. Я просвердлив по три отвори з кожного боку — цього вистачає.
Чим обробити і як утеплити
Всередині нічим не обробляйте. Бджоли самі впораються. А от зовні — фарба на водній основі або оліфа. Можна двічі покрити, але не робіть надто товстий шар — дерево має «дихати».
Для утеплення підійде повсть, пінопласт чи стружка у мішках. Я обрав повсть — вона тримає тепло, але не пріє. Встановлюється між корпусом і зовнішнім кожухом або вставляється у кришку.
Якщо плануєте зимівлю просто неба — краще утеплити серйозно. Один мій знайомий обгортає вулик пінополістиролом, а потім ще й мішковиною. Естетики мало, зате тепло.
Як розмістити вулик на ділянці
Як розмістити вулик на ділянціВулик — це не просто коробка. Це середовище для життя. І важливо, щоб йому було комфортно.
Поставте його:
на південний схід
трохи під нахилом (щоб вода стікала)
на висоту 20–30 см від землі
на тверду основу або бруси
Я колись поставив вулик прямо на землю. Через місяць дно вогке, а потім — грибок. Більше так не роблю.
Також не ставте його під прямим сонцем. Липнева спека — і в середині як у духовці. Тінь від дерева або навіс — найкращий варіант.
Чи варто самому робити вулик
Відповідь проста: варто, якщо вам це цікаво. Якщо хочеться зробити руками, якщо хочеться зрозуміти, як все працює. Це не тільки про економію, хоча і вона є. Це про процес. Про задоволення. Про те, що кожна деталь зроблена вами.
Навіть якщо перший вулик буде трохи кривуватий — нічого. У бджіл свої критерії краси.
